БАНКРУТСТВО

(англ. bankrutcy)   неспроможність юридичної особи (суб’єкта підприємницької діяльності) задовольнити вимоги кредиторів і виконати зобов’язання перед бюджетом у встановлений для цього термін, що пов’язано з недостатністю активів у ліквідній формі. Відповідно до Закону України “Про банкрутство” (1992 р.) рішення про Б. виносить арбітражний суд, який призначає ліквідаційну комісію з числа представників зборів кредиторів, банків, фінансових органів, а також фонду державного (комунального) майна, якщо банкрутом визнане державне підприємство або організація. З моменту визнання Б. припиняється підприємницька діяльність суб’єкта, до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута і всі його майнові права та обов’язки, припиняється нарахування пені та процентів з усіх видів заборгованості.

Економічний словник 

БАННЕР →← БАНКОМАТ

T: 0.102685799 M: 3 D: 3