ЕМЕРСОН ХАРРІНГТОН

(англ. Еmerson Harrlngton)   перший в історії наукового менеджменту “інженер з ефективності”, який зробив ефективність справжньою філософією, що була ним викладена у широковідомій книжці “Дванадцять принципів ефективності”. Ці фундаментальні принципи, що властиві усім формам життя на Землі, вироблялися протягом мільйонів років і разюче діяли порівняно з граничною неефективністю діяльності людини, що, за Е., не перевищує 1% сукупного потенціалу, даного йому від природи. Тривале перебування Е. в Європі дозволило йому познайомитися зі слабкими і сильними сторонами в організації праці різних країн, виявити особливості національних культур і господарської діяльності: промислове лідерство Англії в мореплаванні, інтелектуальний потенціал Німеччини, новаторство французів, геніальність окремих американців. Погляди Е. на ефективність зводяться до ідеї про те, що праця повинна бути благом, а не нещастям. Вища здатність людини полягає в тому, що вона може створити і налагодити організаційну структуру, принципом діяльності якої буде створення і досягнення ідеалів. Перший принцип (clear defined ideals) – наявність чітко виражених ідеалів. Значення ідеалів для практичної роботи організації важко переоцінити, вважав Емерсон, тож з упевненістю можна говорити при цьому про один із фундаментальних принципів управління. Призначення своєї організації керівники мають доводити кожному співробітнику, воно повинно бути скрізь і в усіх на очах. Тоді і тільки тоді будь-яка ділова компанія може досягти високого ступеня ефективності як кожного окремо взятого працівника, так і організації загалом. Другий принцип – здоровий глузд (common sense). Емерсон вважав, що коли ділова компанія не має ні ідеалів, ні чіткої структури, ні здорового глузду, то вона не має шансів функціонувати досить ефективно, що може знайти своє вираження, наприклад, у її капіталізації: здобувається і встановлюється непотрібне устаткування, створюються надлишкові потужності. Усе це збільшує додаткові накладні витрати, що руйнівно впливають на успіх всієї організації. Як приклад із сучасного менеджменту можна вказати на діючу в багатьох американських компаніях програму оптимізованої виробничої технології (ОВТ), в якій мета організації, її структура, а також здоровий глузд знаходять спільне застосування для вирішення проблем промислового виробництва. Третій принцип – експертна рада (competent counsel). Роль експертно-технічного персоналу в роботі організації. Керівники компаній США в ранній період менеджменту покладалися лише на власні вміння і знання і знехтували експертною порадою з боку юристів, бухгалтерів, консультантів й інженерів. Однак зі ускладненням управлінської діяльності дедалі частіше доводилося звертатися за порадою до технічних експертів, тому що жоден керівник не може стати фахівцем відразу в усіх галузях, необхідних для успішного ведення справи. Четвертий принцип – дисципліна (discipline). Робота задля досягнення загальних ідеалів у дисциплінованій організації виявляється переважно у формі співробітництва, і на доказ цього положення Емерсон наводить приклад бджолиного вулика: здається, що жодна бджола не підлегла іншій, але “дух вулика” такий міцний, що кожна з них зайнята своєю справою, фанатично вірить у те, що і кожна інша бджола так само сумлінно і завзято працює на благо вулика. У зв’язку з такого роду дисципліною відоме зауваження Емерсона про те, що “співробітництво — це не принцип, але його відсутність — це вже злочин”. П’ятий принцип – чесне ведення справи (fair deal). Керівник повинен мати три важливих людських якості – розуміння спільності інтересів усіх співробітників організації, творчу уяву і почуття справедливості. Одна із найскладніших і важких для вирішення проблем у справі створення клімату справедливих відносин — невміння витримувати паритет між оплатою і продуктивністю. Система винагороди за працю повинна бути такою, щоб її рівень на сьогодні був прийнятним і залишалася ще надія на краще завтра. Подібні системи винагороди породжують атмосферу піднесення і позитивного спонукання до продуктивної праці. Шостий принцип – ведення прямого, адекватного і постійного обліку (keeping reliable. Immediate, adequate and permanent records). Облікові документи містять для керівників більше інформації, ніж можна одержати шляхом безпосереднього сприйняття. Ці документи попереджають, нагадують про минулий досвід і дозволяють прогнозувати майбутнє. Емерсон був переконаний, що жоден керівник не може оцінити стан справ у своїй компанії, якщо відсутні дані про нормативи і ціни на матеріали, ставки заробітної плати і т.д. Тільки аналізуючи всі показники, менеджер може правильно судити про реальний рівень продуктивності і визначати ступінь ефективності порівняно із заданими нормативами. Сьомий принцип – диспетчеризація (dispatching) — аспект планування, що складається з календарного планування часу і витрат за аналогією з графіком руху залізничних потягів. Восьмий принцип – стандарти і графіки (standards and schedules). Певний набір правил або розпоряджень, загальновизнаних у цій сфері діяльності. Ці стандарти і норми можуть бути представлені у вигляді суворих математичних формул чи в іншому вигляді, якщо вони не піддаються кількісній оцінці, але в будь-якому разі відіграють помітну роль у досягненні високого рівня ефективності. Особливе значення класики менеджменту надавали застосуванню стандартів при калькуляції витрат, визначенні нормативів часу і преміальних винагород, а знання і дотримання нормативних витрат у справі мотивації до продуктивної праці повинні, на їхню думку, запобігати негативним впливам, тому що “ефективності неможливо домогтися від перевтомлених, низькооплачуваних і незадоволених робітників”. Дев’ятий принцип – стандартні умови (standardized conditions). Часто виникає спокуса перескочити через сьогодення і почати детальне планування майбутнього, спираючись на технічні прийоми й емпіричні правила, що діяли в минулому. Емерсон підкреслював, що навіть найбільші промислові компанії США були пов’язані технічними умовами, успадкованими від неосвіченого і неефективного минулого, графіки часто не витримуються ізамість раціонального контролю необхідно починати трудомісткі аварійні зусилля. Десятий принцип – стандартизація операцій (standardization of operations). Добрих результатів неможливо досягти випадково. Стандартизація операцій забезпечує ймовірність отримання високих результатів, у цьому випадку для досягнення високої ефективності досить відповідних розумових здібностей, сили волі й організаційних навичок, що дають змогу погоджувати свої дії зі стандартними розпорядженнями. Одинадцятий принцип – нормативні і практичні інструкції (standard practice instructions written). Постійно діючі розпорядження і настанови до практичних дій на підприємстві, що слугують посібниками для навчання персоналу в організації і послідовному вдосконаленні виконання завдань. Звичайно, складання подібних документів потребує багато часу і праці, тим більше що американцям, вважав Емерсон, властиво зупинятися там, де варто було б ці труднощі переборювати. Дванадцятий принцип – винагорода за ефективну працю (efficiency reward). Адекватна система оплати праці дозволяє робітнику відчувати, яке значення його праця має для підприємства. Винагорода за ефективну працю — це визнання продуктивності на робочому місці в межах відповідальності працівника. Оптимальною мірою ефективності повинен бути при цьому не максимум мускульних зусиль протягом короткого періоду, а скоріш комбінація розумової і фізичної праці, що забезпечує робітникові по можливості найсприятливіші умови для однаково продуктивної праці як сьогодні, так і в майбутньому.

Економічний словник 

ЕМУЛЯЦІЯ →← ЕМЕРИТАЛЬНІ КАСИ

T: 0.112135822 M: 3 D: 3